Випускний вечір.
Бажаю, діти, вам високого польоту, Здоров’я, щастя, успіхів в житті. Чекають вас нескорені висоти Й випробування різні на путі. Ідіть сміливо й завжди пам’ятайте: Події й час не можна повернуть. То ж не пасуйте, труднощі долайте, А десь попереду, там мрії ваші ждуть.
У житті кожного учня настає момент розставання зі своїми вчителями. Це свято для багатьох є тим кордоном, за яким учні стають дорослими людьми. Останній урок в школі, останній дзвінок, і ось довгожданий випускний. Випускний бал запам'ятовується на все життя.
В суботній вечір, 30 травня цього року, село Олександрівка де розташована Олександрівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів переливалося барвами квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Для 8 випускників нашої школи випускний бал поклав початок нового дорослого життя.
Уся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора, який з року в рік проводиться і сільському будинку культури. Саме на цьому місці проходить зустріч випускників минулих років.
Одинадцятикласники поринули у спогади, мрії, сподівання, відчули радість, смуток та світлу печаль…
На Випускному вечорі лунали сучасні пісні, учні зворушливо читали вірші, танцювали останній шкільний танок.
А потім світанкова зоря покликала їх у незвідані далі, різнобарв'я життя, для праці та радості. Напевно, неспроста з'явилася ця традиція. Адже саме на світанку, колишні учні йдуть у непередбачену доросле життя... І лише тільки вчителі, змахнувши сльозу – йдуть... Ідуть, щоб знову повернутися на це місце з групою нових випускників! До школи прийдуть нові діти. І вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя.
Хвилюючим був цей день не лише у випускників. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено б'ється серце, а то зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їх пташенята. Батьки вітали своїх дітей, яких зростили і за яких хвилювалися під час навчальних років.
Дорогі випускники! Запам'ятайте себе такими молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій і сподівань. І, якщо у дорослому житті у вас траплятимуться хвилини відчаю і розлуки, якщо доля буде несправедливою до вас, якщо зустрінуться на вашому шляху лихі люди, згадайте оце свято, своїх друзів дитинства і вам стане легше, ви відчуєте себе не такими самотніми.
Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.
Саме такими словами проводжала у самостійне життя своїх учнів класний керівник.
Свято останього дзвоника
Ось зайдуть на лінійку востаннє Наші друзі — найстарший клас. Хай здійсняться всі ваші бажання! Ми ласкаво запрошуєм вас. Злинь же, музико, в небо гучніше, В добру пору лунай, в добрий час! Вище голови! Йдіть веселіше! Ми ласкаво запрошуєм вас.
Ось і пролунав останній дзвоник для учнів школи. Останній дзвоник — традиційне свято школярів, які закінчують навчання. Останній дзвінок підводить риску, ставить крапку в багаторічному навчальному марафоні з усіма його уроками і змінами, контрольними роботами та домашніми завданнями. 29 травня зібралася вся шкільна родина, аби напутнім словом провести випускників у добру путь, побажати щасливої долі, здійсненя їх мрій, які, напевне, кожен вималював для себе. Ведуча Інна та Тетяна урочисто й схвильовано запросили одинадцятикласників влитися ще раз у велику шкільну сім’ю, вслухатися востаннє в передзвін дзвінка й зберегти в пам’яті неповторні хвилини прощання зі школою.
Немає коментарів:
Дописати коментар